Техпаспорт на захисну споруду

*Первинна інвентаризація на новозбудований об'єкт нерухомості (новобуд) проводиться на етапі ДО введення в експлуатацію об'єкта.

При необхідності після введення в експлуатацію захисної споруди для заповнення відповідного штампу в технічному паспорті, виданому БТІ ФОП Петрайчук П.В., замовником подається оригінал та ксерокопія Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видана компетентним органом.

Документи для проведення поточної технічної інвентаризації захисної споруди:

1. Правовстановлюючий документ на захисну споруду (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, рішення суду тощо, - ксерокопія та оригінал).

2. Попередній технічний паспорт (якщо є).

3. Фізичним особам – власникам:

- ксерокопія паспорта та ідентифікаційного коду (завірені цією фіз. особою власноруч).

4. Юридичним особам-власникам:

- письмова заява на фірмовому бланку з печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи про проведення інвентаризації виробничої будівлі;

- документ, що підтверджує повноваження заявника, скріплений печаткою підприємства та підписом керівника).

- ксерокопія паспорта та ідентифікаційного коду заявника (завірені останнім);

Копії, засвідчені печаткою підприємства та підписом керівника:

- документ, що підтверджує повноваження керівника (протокол про призначення керівником чи інший документ);

- Витяг про державну реєстрацію підприємства;

- статут (титульний лист та перші два розділи)

Документи для проведення технічної інвентаризації у разі реконструкції, перепланування захисної споруди:

1. Правовстановлюючий документ на виробничу будівлю (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, рішення суду тощо, - ксерокопія та оригінал).

2. Попередній технічний паспорт (якщо є).

3. Правовстановлюючий документ на земельну ділянку (власність або оренда (користування, ксерокопія) - якщо така є).

4. Декларація (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (засвідчена печаткою цієї організації, якщо є).

5. Проектна документація (завірена печаткою відповідної організації у сфері містобудівної діяльності).

Фізичним особам – власникам:

- ксерокопія паспорта та ідентифікаційного коду (завірені цією фіз. особою власноруч).

6. Юридичним особам-власникам:

- письмова заява на фірмовому бланку з печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи про проведення інвентаризації виробничої будівлі;

- документ, що підтверджує повноваження заявника, скріплений печаткою підприємства та підписом керівника).

- ксерокопія паспорта та ідентифікаційного коду заявника (завірені останнім);

Копії, засвідчені печаткою підприємства та підписом керівника:

- документ, що підтверджує повноваження керівника (протокол про призначення керівником чи інший документ);

- Витяг про державну реєстрацію підприємства;

- статут (титульний лист та перші два розділи)

Діяльність ПБТІ є законною та відповідає чинному законодавству, яке спростило процедуру проведення технічної інвентаризації, зробило її максимально доступною, передавши повноваження щодо проведення технічної інвентаризації приватним БТІ.

Ми надаємо послуги з проведення інвентаризації на підставі відповідних дозвільних документів (ліцензії та кваліфікаційних сертифікатів).

Технічний паспорт (техпаспорт) на захисну споруду - це документ, який носить інформаційно-довідковий характер та відображає фактичний стан об'єкта нерухомості, а також фіксує інформацію про основні об'ємні, планувальні (загальна та допоміжна площа, висота, обсяг і т.д.) та конструктивних (матеріал та товщина стін, перекриттів тощо) та інших технічних характеристиках захисної споруди цивільної оборони.

Техпаспорт на захисне споруда перестав бути правовстановлюючим документом, і містить у собі технічну характеристику об'єкта нерухомості.

Техпаспорт на захисну споруду цивільної оборони видається відповідно до Додатка 18 до Інструкції про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна та містить у собі відомості:

а) замовник технічної інвентаризації або уповноважена ним особа;

б) схематичний план земельної ділянки виробничої будівлі з експлікацією;

в) план захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони);

г) експлікація приміщень до плану (обліковий номер захисної споруди, літер, номери основних та допоміжних приміщень, їх призначення, загальна площа);

д) основні технічні характеристики захисної споруди (покажчик захисту, тип проекту, розташування, рік введення в експлуатацію, місткість, загальна площа, обсяг, кількість входів, виходів, відсоток зносу та ін.)

е) технічна характеристика конструктивних елементів та інженерного обладнання захисної споруди

Правову основу цивільної оборони становлять такі нормативно-правові акти:

- Конституція України;

- Кодекс цивільного захисту населення;

- Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану" від 16.03.2000 р. N1550-III;

- Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 28.01.2001 р. N 2245-III;

- Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995 N39/95 ВР;

- Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.1994 N4004-12;

- Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 N791а-XII.

Під час проведення технічної інвентаризації захисних споруд фахівці ПБТІ керуються вищезгаданими нормативно-правовими актами, а також такими документами:

- Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджена Наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за N 582/5773;

- Інструкцію про утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затверджену Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 N653.

- Методичні рекомендації щодо проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту (цивільного захисту), затверджені Наказом МНС України від 10.06.2009 N390;

- Державні будівельні норми України (ДБН В 2.2.5-97 "Буди та споруди. Захисні споруди цивільної оборони", які прийшли на зміну СНіП II-11-77).

 

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за N 582/5773 до об'єктів, що підлягають техніці оборони) (Державні будівельні норми В 2.2.5-97 "Будівлі та споруди цивільної оборони", Державні будівельні норми А 3.1-9-2000 "Управління, організація та технологія. Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання") .

 

Захисні споруди цивільної оборони – це об'єкти нерухомого майна, призначені для захисту у мирний час персоналу, що ховається від наслідків аварій, катастроф та стихійних лих, які загрожують масовій поразці людей, а також у воєнний час – від сучасної зброї масової поразки. Ці об'єкти нерухомості є основним видом колективного захисту населення.

У мирний час захисні споруди застосовуються для господарських потреб.

Основними видами захисних споруд є притулки та протирадіаційні укриття.

За іншим визначенням, захисні споруди цивільної оборони- це інженерні споруди, призначені захисту населення від впливу небезпечних чинників, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, військових дій чи терористичних актів (стаття 2 Кодексу цивільного захисту населення).

Класифікація захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), згідно з додатком 14 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна:

Притулку.

За захисними особливостями:

- клас захисту від дії ударної хвилі (ІІ, ІІІ, ІV класи).

За місткістю:

- малі (до 150 осіб);

- Середні (150-600 осіб);

- Великі (більше 600 осіб).

Протирадіаційні укриття.

За захисними особливостями:

- групи зашиті від іонізуючого випромінювання при радіаційному зараженні (забрудненні) місцевості (I, I, III, IV, V групи).

За місткістю:

- до 50 осіб;

- Понад 50 осіб.

 

Крім того, захисні споруди поділяються на:

а) з розміщення:

- окремо розташовані;

- вбудовані (пристосовані) у підвальних відвідуваннях, цокольних та перших поверхах будівель (споруд);

- Розміщені в гірських западинах і природних природних заглибленнях;

б) щодо забезпечення режимом роботи вентиляції:

- із природною вентиляцією (для протирадіаційних укриттів до 50 осіб);

- з промисловим вентиляційним обладнанням: режим чистої вентиляції, режим фільтровентиляції, режим фільтровентиляції з регенерацією повітря

 

По забезпеченню електропостачання:

- Від мережі міста (об'єкта);

- від мережі міста (об'єкта) та автономного джерела живлення;

 

За характером конструктивних елементів:

- монолітні конструкції;

- Збірно-монолітні конструкції;

- балочні;

- безбалочні.

 

За характером використання у мирний час:

- виробничі приміщення;

- гаражі, стоянки легкових автомобілів;

- Допоміжні приміщення лікувальних закладів;

- Навчальні приміщення;

- культурні установи;

- Установи побутового обслуговування.

 

Визначення притулків та протирадіаційних укриттів наведено в Інструкції про утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затверджену Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 N650210, зареєстрованої в Міністерстві. N1180/13054.

 

Притулки - це об'єкти нерухомого майна, що забезпечують захист осіб, що ховаються, від негативного впливу сучасних засобів ураження, бактеріальних (біологічних) засобів, від бойових отруйних речовин, а також, за необхідності, від катастрофічного затоплення, небезпечних хімічних речовин, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергетичних енергоустановок, високих температур та продуктів горіння при пожежах та які передбачають можливість безперервного перебування в них певної кількості осіб, які ховаються протягом двох діб.

 

До основних приміщень притулку відносять:

- приміщення для осіб, що ховаються;

- Пункт управління;

- Медпункти;

- операційно-перев'язувальні, передопераційно-стерелізаційні (у притулках лікувальних закладів).

До допоміжних приміщень притулку відносять:

- фільтровентиляційні приміщення;

- санітарні вузли;

- Захищені дизельні електростанції;

- електрощитові;

- Приміщення для зберігання продовольства;

- приміщення для ємностей запасу питної води;

- приміщення артезіанської свердловини;

- станції перекачування;

- балконні;

- тамбури-шлюзи;

- Тамбури.

Протирадіаційні укриття - це об'єкти нерухомого майна, призначені для захисту осіб, що ховаються, від впливу іонізуючого випромінювання при радіоактивному забрудненні місцевості та допускають безперервне перебування в них розрахункової кількості осіб, що укриваються, у кількості до двох діб.

 

Основні приміщення протирадіаційного укриття:

- приміщення для розміщення осіб, що ховаються.

 

Допоміжні приміщення:

- санітарні вузли;

- вентиляційні;

- приміщення для зберігання забрудненого верхнього одягу.

 

Відповідно до статті 32 Кодексу цивільного захисту населення, до захисних споруд цивільної оборони належать:

1) притулок - це герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного періоду часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайної ситуації, військових (бойових) дій та терористичних актів;

2) протирадіаційне укриття - це негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого випромінювання у разі радіаційного забруднення місцевості;

3) быстровозводимое захисне споруду цивільної оборони - це захисна споруда, яка зводиться зі спеціальних конструкцій за короткий час захисту людей від впливу засобів поразки у період.

Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, а також дії засобів ураження у особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Спорудження подвійного призначення - це наземна чи підземна споруда, яка може бути використана за основним функціональним призначенням та для захисту населення.

Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, яке знижує комбіновану поразку людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від засобів ураження в особливий період.

Фортифікаційна споруда - це інженерна споруда, призначена для прихованого розміщення, підвищення ефективності застосування зброї та військової техніки, забезпечення постійного управління військами, захисту військ, населення та об'єктів тилу держави від впливу засобів ураження супротивника.

Зміст захисних споруд цивільної оборони у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, які не увійшли до їх статутного фонду у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

 

Захисні споруди цивільної оборони можуть використовуватись у мирний час для господарських, культурних та побутових потреб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Захисні споруди, розташовані в підвальних і цокольних поверхах, а також в спорудах, що окремо стоять, слід використовувати в мирний час під:

- Приміщення аварійних служб;

- виробничі приміщення, віднесені щодо вибухонебезпечної небезпеки до категорії Г і Д, в яких здійснюються технологічні процеси, які не супроводжуються виділенням шкідливих речовин, пари та газу, небезпечних для людей, і не потребують природного освітлення;

- Допоміжні (підсобні) приміщення лікувальних установ (за домовленістю зі штабом ДО).

Можливість використання у мирний час захисних споруд за іншим призначенням допускається за погодженням із місцевими органами санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України, Управлінням державної пожежної охорони, Міністерством внутрішніх справ України, МНС.

Захисні споруди цивільної оборони державної та комунальної власності не підлягають приватизації та відчуженню; у мирний час можуть передаватися в оренду для задоволення господарських, культурних та побутових цілей із збереженням цільового призначення таких споруд, крім тих, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, а саме:

1) у яких розміщені пункти управління;

2) призначених для укриття працівників суб'єкта господарювання, які мають об'єкти підвищеної небезпеки;

3) розташованих у зонах спостереження атомних електростанцій та призначених для укриття населення під час радіаційних аварій.

 

Проектування нового будівництва або реконструкція захисних споруд здійснюється відповідно до державних будівельних норм У 2.3.5-97 "Захисні споруди цивільної оборони", затверджених Держкоммістобудуванням України від 08.07.97 N106.

Об'єкти чи приміщення, що пристосовуються під захисні споруди, завжди повинні відповідати вимогам цих норм. Завершені будівництвом або реконструйовані захисні споруди приймаються в експлуатацію та утримуються у мирний час згідно з вимогами Державних будівельних норм А. 3.1-9-2000 "Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання", затверджених Наказом Держбуду України від 13.10. 2000 р. N229.

Статус захисної споруди, її основні технічні характеристики визначаються паспортом притулку (протирадіаційного укриття), підписаним керівником експлуатуючої організації та представником управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту міста (району).

 

Керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, на балансі яких знаходяться захисні споруди, забезпечують їх належний технічний стан та готовність до укриття населення.

Для забезпечення утримання захисних споруд в організаціях та на об'єктах призначаються посадові особи, обов'язком яких є облік, організація утримання та забезпечення готовності цих захисних споруд до укриття людей у ​​разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Для обслуговування захисних споруд у мирний час створюються формування обслуговування захисних споруд.

Списання непридатних до експлуатації захисних споруд здійснюється відповідно до Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 р. N567.

Згідно з Державними будівельними нормами України (ДБН В 2.2.5-97 "Буди та споруди. Захисні споруди цивільної оборони", які прийшли на зміну СНіП II-11-77) притулки діляться на класи, а протирадіаційні укриття на групи.

Відповідно до методичних рекомендацій про проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту), затвердженими Наказом МНС України від 10.06.2009 N390: замовником технічної інвентаризації захисної споруди є юридична або фізична особа проведення її технічної інвентаризації, як об'єкта нерухомого майна.

Технічна інвентаризація захисних споруд - це комплекс заходів, що проводиться з метою контролю за наявністю та технічним станом захисних споруд, їх належним утриманням та експлуатацією, встановлення рівня їхньої готовності до використання за призначенням, уточненням державного обліку захисних споруд.

Крім того, технічна інвентаризація захисної споруди - це комплекс робіт з обстеження та обміру споруди з визначенням їх складу, фактичної площі та обсягу, оцінки технічного стану та визначення його інвентаризаційної вартості,

а також виготовлення необхідних технічних документів (інвентаризаційної справи та технічного паспорта) з дотриманням встановлених норм та правил.

 

Об'єктами технічної інвентаризації є захисні споруди (притулку, протирадіаційні укриття) всіх форм власності, які прийняті в експлуатацію в установленому порядку та перебувають на обліку в органах виконавчої влади та інших державних органах та установах, органах місцевого самоврядування.

Проведення технічної інвентаризації захисних споруд забезпечують:

- Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, до завдань якого належить здійснення методичного керівництва та контролю за створенням та утриманням фонду захисних споруд;

- органи виконавчої влади та інші державні органи та установи, до сфери управління яких належать підприємства, на балансі яких знаходяться захисні споруди та яким передано право управління часткою державного майна статутних фондів господарських товариств,

створених шляхом корпоратизації (приватизації), на балансі яких залишилися захисні споруди державної форми власності;

- Фонд державного майна, який здійснює управління державним майном (у складі якого є захисні споруди), яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації;

- органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління підприємствами, що належать до власності відповідних територіальних громад (області, міста, району, села тощо), на балансі яких перебувають захисні споруди комунальної власності;

- підприємства (установи, організації), на балансовому утриманні яких знаходяться захисні споруди державної та комунальної власності, а також юридичні та фізичні особи, у приватній (колективній) власності яких знаходяться захисні споруди;

- бюро технічної інвентаризації, уповноважені проводити технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (зокрема захисних споруд).

Витрати, необхідні проведення інвентаризації захисних споруд, здійснюються рахунок:

- коштів державного бюджету - захисних споруд, що перебувають у державній власності;

- коштів відповідних місцевих бюджетів – захисних споруд, що перебувають у комунальній власності;

- власних коштів юридичних та фізичних осіб – захисних споруд, що перебувають у приватній (колективній) власності підприємств або цих осіб.

За рішенням керівників відповідних органів виконавчої влади та інших державних органів та установ, органів місцевого самоврядування витрати, необхідні для проведення технічної інвентаризації захисних споруд, можуть здійснюватися за рахунок власних оборотних коштів підприємств, що ведуть господарську діяльність, на балансі (змісті) яких знаходяться ці споруди .

 

Технічна інвентаризація захисних споруд проводиться:

а) планово: за рішенням Кабінету Міністрів України під час проведення періодичної інвентаризації фонду захисних споруд або їх окремих частин (зазвичай один раз на 5 років);

б) позапланово:

- після прийняття в експлуатацію завершеної будівництва зашитої споруди;

- після завершення капітального ремонту чи реконструкції захисної споруди;

- у разі зміни власника (балансоутримувача) захисної споруди, форми власності її балансоутримувача або власника, або безпосередньо самої захисної споруди.

Метою технічної інвентаризації захисних споруд є здійснення контролю за наявністю та технічним станом захисних споруд, їх належним утриманням та експлуатацією, встановлення рівня їхньої готовності до використання, уточнення державного обліку захисних споруд, а також недопущення їхньої хаотичної реконструкції та перепланування.

Завданнями технічної інвентаризації є:

- уточнення їх наявності та оцінка фактичного технічного стану;

- Проведення технічної інвентаризації захисних споруд, як об'єктів нерухомого майна;

- перевірка стану утримання, експлуатації та використання захисних споруд;

- Визначення рівня їх готовності до використання за призначенням;

- перевірка правомірності переобладнання (реконструкції) захисних споруд;

- уточнення (оновлення) облікових документів встановленого зразка на захисні споруди;

- збирання та подання звітності щодо захисних споруд для ведення (коригування) державного обліку;

- виявлення потреби у спеціальному та інженерно-технічному обладнанні для укомплектації захисних споруд;

- вирішення інших державних та суспільних завдань.

Технічна інвентаризація захисної споруди як об'єкта нерухомого майна проводиться бюро технічної інвентаризації за зверненням замовника.

При цьому БТІ забезпечує:

- визначення, за зверненням замовника, орієнтовної вартості проведення технічної інвентаризації захисної споруди, як об'єкта нерухомого майна;

- визначення (уточнення) фактичної площі та обсягу, щодо проектних, основних та допоміжних приміщень захисної споруди, вентиляційних шахт та повітрозабірник, а також захищених входів та виходів (в'їздів);

- проведення необхідних обстежень та оцінка, за їх результатами, технічного стану захисної споруди;

- Визначення інвентаризаційної вартості захисної споруди як об'єкта нерухомого майна;

- виділення з цілісного майнового комплексу підприємства з наданням правильної юридичної назви як окремого об'єкта нерухомого майна;

- Оформлення (коригування) за результатами проведення технічної інвентаризації встановлених технічних документів на захисну споруду (інвентаризаційних справ, технічних паспортів тощо).

- підготовка необхідних документів для здійснення реєстрації майнових прав на захисну споруду як об'єкта нерухомого майна;

- інформаційне забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб у межах, встановлених законодавством, достовірними відомостями про захисні споруди.

Для організації та проведення технічної інвентаризації захисних споруд створюються відповідні відомчі, територіальні, місцеві та об'єктові інвентаризаційні комісії.

Основні загальні завдання інвентаризаційних комісій:

- Здійснення організаційного та методичного керівництва за проведенням заходів щодо технічної інвентаризації на всіх її етапах;

- своєчасне передбачення видатків, необхідних для фінансування заходів, пов'язаних із проведенням технічної інвентаризації захисних споруд;

- здійснення контролю за укладенням підприємствами договорів з бюро технічної інвентаризації та проведення ними технічної інвентаризації захисних споруд як об'єктів нерухомого майна;

- здійснення контролю над дотриманням підприємствами, які безпосередньо проводять технічну інвентаризацію захисних споруд, вимог нормативно-правових та методичних документів, що регламентують проведення технічної інвентаризації;

- узагальнення результатів технічної інвентаризації захисних споруд та направлення заключних звітів до відповідних органів управління;

- підготовка керівництву відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів та установ, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також підприємств пропозицій за результатами проведення технічної інвентаризації щодо покращення стану утримання захисних споруд.

Безпосередній порядок роботи відповідний інвентаризаційної комісії встановлюється її керівником в такий спосіб, щоб організувати проведення технічної інвентаризації захисних споруд найоптимальніші терміни і з найменшими затратами.

Порядок проведення технічної інвентаризації захисних споруд (послідовність дій).

1). Створення інвентаризаційної комісії (за рішенням керівника відповідного органу виконавчої влади, інших державних органів чи установ, органу місцевого самоврядування чи підприємства);

2). Формування (уточнення) переліку захисних споруд, що підлягають технічній інвентаризації;

3). Вивчення членами інвентаризаційної комісії чинного законодавства, яким необхідно керуватися під час проведення технічної інвентаризації захисних споруд;

4). Визначення, разом із бюро технічної інвентаризації, вартості проведення технічної інвентаризації захисних споруд, як об'єктів нерухомого майна;

5). Своєчасне передбачення під час формування показників державного та місцевих бюджетів коштів, необхідних для проведення технічної інвентаризації захисних споруд;

6). Укладання замовником технічної інвентаризації захисної споруди договору з бюро технічної інвентаризації для проведення її технічної інвентаризації, як об'єкта нерухомого майна;

7). Здійснення відповідними інвентаризаційними комісіями контролю за укладенням договорів з бюро технічної інвентаризації та проведення ними технічної інвентаризації захисних споруд як об'єктів нерухомого майна;

8). Складання (уточнення) органами бюро технічної інвентаризації на підставі матеріалів технічної інвентаризації, встановлених технічних документів на захисну споруду (інвентаризаційних справ, технічних паспортів тощо);

9). Проведення інвентаризаційними комісіями перевірки стану утримання, експлуатації та використання захисних споруд, а також визначення рівня їх готовності до використання за призначенням (відповідно до вимог Інструкції про утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 р. N653;

10). Уточнення (оновлення), за результатами проведених перевірок та інформації бюро технічної інвентаризації, облікових документів на захисні споруди, внесення змін до електронних баз даних про їх облік;

11). Формування заключного звіту про результати проведення технічної інвентаризації захисних споруд та направлення їх у відповідні органи управління;

12). Підготовка, за результатами проведення технічної інвентаризації, плану заходів щодо покращення стану утримання захисних споруд, у тому числі й придбання для них спеціального інженерно-технічного обладнання.

У ході проведення технічної інвентаризації за рішенням замовника може проводитися поглиблене додаткове обстеження технічного стану загалом захисної споруди або її інженерно-технічного та спеціального обладнання. Ці обстеження проводяться відповідно до вимог нормативних документів щодо оцінки та визначення технічного стану будівель (споруд) із залученням спеціалізованої проектної організації, яка має ліцензію на проведення відповідних робіт.

Безпосередня технічна інвентаризація захисної споруди організовується та проводиться об'єктовою інвентаризаційною комісією.

Технічна інвентаризація захисних споруд, які не увійшли до статутного фонду підприємства під час приватизації (корпоратизації), але перебувають у нього на утриманні (зберіганні), проводиться об'єктовою інвентаризаційною комісією до складу якої обов'язково включаються представники центральних та місцевих органів влади, Фонд державного майна, яким надано право управління цим майном, а також представники структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій місцевих органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування), а також територіальних органів МНС, які уповноважені здійснювати контроль за станом готовності захисної споруди до використання за призначенням.

Документи, що оформлюються (оновлюються) за результатами технічної інвентаризації на підприємстві на кожну захисну споруду:

- акт технічної інвентаризації захисної споруди;

- Облікові картки на захисну споруду;

- паспорт на захисну споруду (відповідно до Інструкції про утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 N653);

Бюро технічної інвентаризації, на підставі матеріалів технічної інвентаризації захисної споруди, як об'єкта нерухомого майна, складає (оновлює) на кожну захисну споруду комплект необхідних технічних документів (інвентаризаційна справа, технічний паспорт та ін.) з дотриманням вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації. майна, затверджене Наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за N 582/5773.

Оформлення результатів технічної інвентаризації захисних споруд.

Основні етапи.

І етап.

Бюро технічної інвентаризації проводить відповідні обстеження, підрахунки та оформлення необхідних технічних документів на кожну захисну споруду.

Об'єктовими та місцевими інвентаризаційними комісіями перевіряються захисні споруди на підприємствах. Внаслідок виконаних робіт складаються акти технічної інвентаризації на кожну захисну споруду, оформляються (уточнюються) облікові картки, паспорти.

Акт технічної інвентаризації захисної споруди складається об'єктовою інвентаризаційною комісією у двох (трьох) примірниках. Перший знаходиться на підприємстві, яке є балансоутримувачем або власником захисної споруди.

Другий екземпляр надається до відповідної місцевої інвентаризаційної комісії.

У разі, якщо підприємство (захисна споруда) належить до сфери управління міністерства (іншого центрального органу виконавчої влади, ФДМУ, державного органу чи установи) третій екземпляр акта інвентаризації направляється до його органу управління.

ІІ етап.

Місцеві інвентаризаційні комісії аналізують та узагальнюють матеріали технічної інвентаризації за місто (район), оформляють зведені відомості технічної інвентаризації. Одночасно складаються плани та визначаються терміни щодо усунення недоліків у утриманні, використанні, експлуатації захисних споруд.

Зведені відомості технічної інвентаризації складаються у двох примірниках. Перший екземпляр затверджених зведених відомостей технічної інвентаризації за місто зберігається у структурному підрозділі з питань надзвичайних ситуацій відповідної державної адміністрації (органу місцевого самоврядування) до наступної інвентаризації. Другий екземпляр надається для узагальнення у відповідну інвентаризаційну комісію.

ІІІ етап.

Територіальні інвентаризаційні комісії аналізують та узагальнюють матеріали технічної інвентаризації за регіон та оформляють зведені відомості за результатами поведінкової технічної інвентаризації по області.

Зведені відомості про результати проведення технічної інвентаризації захисних споруд за регіон складаються у двох примірниках. Перший екземпляр зберігається у структурному підрозділі з питань надзвичайних ситуацій відповідної обласної державної адміністрації до наступної інвентаризації.

Другий екземпляр направляється до МНС України.

Відомчі інвентаризаційні комісії аналізують та узагальнюють матеріали, надані об'єктовими інвентаризаційними комісіями підприємств, що належать до їх сфери управління, та оформлюють зведені відомості щодо результатів технічної інвентаризації за міністерство (інший центральний орган виконавчої влади, державний орган чи установа).

Ці зведені відомості також складаються у двох примірниках. Перший примірник зберігається у міністерстві (іншому центральному органі виконавчої влади, державному органі чи установі) до наступної інвентаризації.

Другий екземпляр направляється до МНС України.

Порядок виконання робіт з інвентаризації захисної споруди:

- Вивчення наданих документів;

- вихід на місце, обстеження та виміри;

- Складання ескізів, планів, креслень;

- Оформлення та видача технічного паспорта.

 

Приватне БТІ Дніпропетровська ФОП Петрайчук П.В. швидко та недорого проведе технічну інвентаризацію нерухомості у місті Дніпропетровськ та на всій території України, виготовить технічний паспорт на об'єкт нерухомості будь-якої складності, допоможе в оформленні документів на будівництво, прав власності, нерухомості та землі.

У нас немає черг, прострочення виконання замовлень та бюрократичної тяганини. Ми цінуємо та поважаємо кожного клієнта.

 

Вибираючи БТІ ФОП Петрайчук П.В., Ви можете бути впевнені, що працюєте із професіоналами своєї справи.